Незакінчений роман з кіно: Чому одна з перших радянських красунь Тетяна Лаврова залишилася актрисою однієї ролі

Народна артистка РРФСР Тетяна Лаврова | Фото: kino-teatr.ru11 років тому, 16 травня 2007 р. пішла з життя радянська актриса, народна артистка РРФСР Тетяна Лаврова. Її відхід для більшості глядачів залишився непоміченим – останнім часом вона майже не знімалася в кіно і не виходила на сцену театру. Сама себе вона називала «недоигранной актрисою» – її єдиним тріумфом в кіно була роль у фільмі «Дев’ять днів одного року». В особистому житті теж все складалося непросто: доля так само дарувала їй щасливі шанси – з Євгеном Урбанським, Олегом Далем, Андрієм Вознесенським – і тут же їх відбирала.

Одна з найкрасивіших радянських актрис | Фото: kino-teatr.гиЕе подальший шлях був визначений від самого народження: Тетяна народилася в сім’ї відомих кінооператорів Євгена Андриканиса і Галини Пышковой. З дитинства вона мріяла про театр і кіно, тому після закінчення школи подала документи в усі театральні вузи Москви. Її прийняли в школу-студію при Мхаті і порадили взяти псевдонім замість прізвища Андриканис: «Російська актриса повинна мати російське прізвище». Тетяна попросила однокурсників написати кілька варіантів на листку паперу і навмання тицьнула в одну з них. Так вона стала Лаврової.

Кадр з фільму *Дев’ять днів одного року*, 1961 | Фото: kino-teatr.ru

Тетяна Лаврова у фільмі *Дев’ять днів одного року*, 1961 | Фото: chtoby-pomnili.netНачинающей актрисі пощастило отримати роль Ніни Зарічної в «Чайці», і з тих пір її театральна кар’єра пішла на зліт. У 1959 р. відбувся її дебют у фільмі «Пісня про Кольцова», а через 2 роки вона зіграла одну з найбільш знакових своїх ролей, яка стала її візитною карткою, – це була головна роль у фільмі «Дев’ять днів одного року». Її партнерами по знімальному майданчику були Інокентій Смоктуновський і Олексій Баталов. У такій компанії дівчина відчувала себе невпевнено і не розуміла, чому режисер Михайло Ромм зупинив свій вибір на ній, юною і недосвідченою. На її запитання він відповів: «Тому що ти, як собака, все чуєш. Не завжди розумієш, але відчуваєш все правильно».

Кадр з фільму *Дев’ять днів одного року*, 1961 | Фото: kino-teatr.ru

Кадр з фільму *Дев’ять днів одного року*, 1961 | Фото: kino-teatr.гиФильм завоював безліч призів на міжнародних кінофестивалях,за результатами опитування читачів журналу «Радянський екран» Тетяна Лаврова була визнана кращою актрисою 1962 року, режисери засипали її новими пропозиціями. Від багатьох з них вона відмовлялася після роботи з Роммом ці ролі здавалися їй несерйозними. Пізніше вона зізнавалася: «Моя творча життя починалася дуже вдало. Вся моя молодість пройшла на дикому зльоті. Але ту висоту я можу оцінити тільки зараз по закінченні багатьох років. А тоді просто жила в славі, обожнювання. Мене любили, впізнавали на вулицях, наслідували. Для мене це було природно. Адже Я палець об палець не вдарила, щоб отримати хоча б одну з ролей, що зіграла тоді».

Народна артистка РРФСР Тетяна Лаврова | Фото: moscvichka.ru

Одна з найкрасивіших радянських актрис | Фото: culture.гиИз Мхату Лаврова незабаром перейшла в «Современник», де зіграла свої кращі ролі в спектаклях «Двоє на гойдалках», «З коханими не розлучайтеся», «Вишневий сад», «Чайка» і «На дні». Незважаючи на великий успіх на театральній сцені, актриса ніколи не була собою задоволена повною мірою і вважала, що її найкраща роль – все ще попереду: «В акторській професії немає межі, і немає межі в осягненні цієї професії. Ніколи за всі роки роботи у мене не було такого відчуття, що я підійшла до цієї межі, до самої наиподлиннейшей правді. Ніколи не було такого відчуття, що ось вона, синя птиця. Ми весь час у пошуках, в очікуванні синьої птиці».

Тетяна Лаврова у фільмі *Острів Вовчий*, 1969 | Фото: kino-teatr.ru

Тетяна Лаврова в театрі | Фото: culture.ru«В очікуванні синьої птиці» вона все життя залишалася і в кіно, не підозрюючи про те, що один з її перших фільмів так і залишиться для неї неперевершеною вершиною творчої. У театрі ролей пропонували все менше і менше, а з кіно, за її висловом, «історія не дуже відбулася». Вона називала себе «недоигранной актрисою». Вона знялася у фільмах «Вся королівська рать», «Втеча містера Мак-Кінлі», «Факт біографії», «Виліт затримується», «Криза середнього віку», «Кіно про кіно», але жодна з цих робіт не повторила її успіху у фільмі «Дев’ять днів одного року».

Тетяна Лаврова і Євген Урбанський | Фото: star-magazine.ru

Народна артистка РРФСР Тетяна Лаврова | Фото: kino-teatr.гів особистому житті актрису теж переслідували невдачі: її першим чоловіком став відомий актор Євген Урбанський, але їх спільне життя тривала недовго. Дізнавшись про зраду чоловіка, Тетяна пішла, а в 1965 р. Урбанський загинув за час виконання складного трюку на зйомках. У тому ж році Лаврова вийшла заміж за Олега Даля, але разом вони прожили всього півроку – актор сильно пив, до того ж обоє відрізнялися непростими і неприємними характерами. Багато її знайомі та колеги вважали, що саме з-за цього вона позбавлялася і багатьох ролей.

Тетяна Лаврова і Олег Даль | Фото: 24smi.org

Народна артистка РРФСР Тетяна Лаврова | Фото: kino-teatr.гиАктриса Людмила Іванова говорила про неї: «Лаврова була великою актрисою, з нелегким характером, в першу чергу, нелегким для себе. Вона була абсолютно природною, глибокої – ні краплі фальші. На жаль, вона мало знімалася. По-моєму, режисери боялися її характеру, так і вона часто відмовлялася пропоновані ролі здавалися їй незначними». Віталій Вульф писав про її характер: «Він, може бути, дійсно нелегкий, але вся конфліктність її натури пов’язана з тим, що в мистецтві Лаврова – максималістка». Її вимоги і правда часто були завищеними, але в першу чергу вона вимагала неможливого від себе самої.

Тетяна Лаврова і Андрій Вознесенський | Фото: kino-teatr.гіо своєму третьому чоловіка Лаврова нічого не розповідала, казала тільки, що він був не з акторської середовища. Визнавалася і в тому, що у неї були багаторічні романи з «відомим поетом» і «відомим режисером». Цим поетом був Андрій Вознесенський, який присвячував їй вірші, але на шлюб з нею так і не зважився – в обох на той момент були інші сім’ї. За її словами, найбільше в чоловіках вона цінувала талант. Коли її шанувальник Борис Хімічев погано показав себе на іспиті з акторської майстерності, вона його відкинула. Письменник Василь Аксьонов називав актрису небезпечною, імпульсивної і непередбачуваною жінкою. У неї було багато прихильників, але в кінці кінців вона залишилася одна.

Кадр з фільму *Виліт затримується*, 1974 | Фото: kino-teatr.ru

Одна з найкрасивіших радянських актрис | Фото: kino-teatr.гів останні роки Лаврова зізнавалася в інтерв’ю, що залишилася без ролей в театрі і кіно. Вона мріяла знятися у Станіслава Говорухіна, але ці мрії так і не здійснилися. Актриса бідкалася: «В театрі у мене просто папки несыгранных ролей. Якось недавно перебирала все і думаю: «Боже мій, та це не зіграла, і це, і це». Вона більше не могла виходити на сцену і з-за проблем зі здоров’ям – лікарі запідозрили у неї рак кишечника, але від серйозного обстеження вона відмовилася. 16 травня 2007 р. серце Тетяни Лаврової зупинилося.

Актриса з сином Володимиром | Фото: 24smi.org

Остання роль актриси у фільмі *Інше*, 2007 | Фото: kino-teatr.гиГоворили, що свої знамениті вірші Андрій Вознесенський присвятив Тетяні Лаврової: «Ти мене ніколи не забудеш» – Чудовий дует Караченцова і Shanina з рок-опери «Юнона і Авось».

Вы можите читать эту запись через RSS 2.0 поток. Вы можите оставить комментарий, или поставить trackback со своего сайта

Оставить комментарий

Вы должны быть авторизованы чтобы оставить комментарий.