Які зачіски подарували світу знамениті дами минулого

Всі ці прекрасні французькі аристократки, чиї образи картини зберігають і відтворюють кіноекрани, іноді просто зачаровують своїми складними зачісками. Можна було б подумати, що модниці тих часів задавалися однією метою – перевершити одна одну в ефектності і пишності своїх образів. Але ні, і в XVII столітті волосся стригли і укладали згідно віянням моди, і кожна з зачісок – Анни Австрійської, чи інший королеви або фаворитки короля – носила свою назву.

Епоха бароко в зачісках XVII століття

Сімнадцяте століття у Франції — час зачісок у стилі бароккоЭто була окрема епоха в історії перукарського мистецтва – французький XVII століття. Стиль бароко з образотворчого мистецтва перекочував у всі сфери життя аристократії – в моді були розкіш і пишність, дорогі вишукані матеріали, великі, важкі прикраси. Стриманості не було місця ні в інтер’єрах палаців, ні в одязі, ні в нарядах. Це століття ознаменувалося надмірною увагою до зовнішності – як жінок, так і чоловіків. Аристократи обох статей в достатку користувалися пудрою і духами, носили панчохи, банти, мережива і коштовності, само собою, не забуваючи і про волосся і зачіски.

П. П. Рубенс. Портрет Марії МедичиВ початку XVII століття у Франції ще простежувався вплив іспанської моди – завдяки високим комірцям чоловіки носили короткі стрижки. Та й жінки вкорочували волосся – мати Людовика XIII Марія Медічі ввела в моду зачіску «гарсетт», яка відрізнялася ще й легкої короткою чілкою. Незабаром стали носити відкладні комірці, волосся відпускали нижче плечей, чоловіки підв’язували їх бантом, а жінки укладали різними хитромудрими способами. Яка зачіска ні прикрашала голову придворної модниці, виходило унікальне творіння – завдяки своїм власним прийомам і деталей. Це міг бути окремий локон, наприклад, зав’язаний на кінці бантом – він носив назву «мусташ», тобто «вус».

Жіночі зачіски XVII століття

Деякий час була популярною зачіска «аль-анфан» — «по-дитячому», яка представляла собою дрібні пасма, завиті по всій голові, розпущене, підв’язані стрічкою. Інша популярна зачіска у Франції XVII століття – «тортье». Волосся укладали в пучок на потилиці, з боків залишали довгі пасма, які завивали в недбалі хвилі.

Зачіска «тортье» на пані з портрета пензля Ван ДейкаЧасто новий стиль в зачісці диктували окремі дами, які вперше демонстрували її на публіці. Так було у випадку з маркізою де Севіньє – саме вона ввела в моду збирати завите волосся в пучки на скронях, робити ледь помітну чубчик і прикрашати зачіску невеликий шапочкою – «бонні» або мереживною наколкою.

Зачіска «севіньє»Королева Ганна Австрійська, мати Людовика XIV, придумала зачіску «феєрверк», коли спереду волосся укладали плоско, а ззаду робили масивний пучок, на плечі ж спускалися змієподібні локони або пасма, закручені у формі штопора. Саме таку зачіску ми звикли бачити на королеву в її киновоплощениях, її ж можна часто спостерігати на портретах знатних французьких дам середини сімнадцятого століття.

Зачіска «феєрверк»Друг серця Ганни і її, за деякими даними, офіційний чоловік, кардинал Мазаріні, ставши фактично першою особою у французькому королівстві, виписав собі з Італії племінниць, «мазаринеток», багато з яких зіграли велику роль у європейській політиці, а деякі суттєвим чином вплинули і на історію перукарського мистецтва. Одна з найзнаменитіших зачісок тієї епохи з’явилася завдяки Олімпії Манчіні, графині де Суассон, жінці з повною подіями біографією.

Портрет трьох сестер Манчіні, Олімпія — в центреВот як створювали зачіску «а-ля-Манчіні»: волосся ділили на прямий проділ, збивали над скронями, укладали над вухами в дві великі розетки. Два локони – «серпенто» («змійки») – залишали на плечах. Олімпія Манчіні була однією з фавориток короля Людовика XIV, а тому прагнення бути на неї схожою французькі аристократки, само собою, опиратися не могли.

Фаворитки короля – законодавиці моди в області зачісок

Маркіза де МонтеспанДругая знаменита королівська фаворитка, маркіза де Монтеспан, зробила популярною зачіску «юрлю-берлю», що створює враження милою недбалості, розтріпаності. Ось як описувала її в листі мадам де Севіньє: «волосся витончено поділяються проділом в парі дюймів від пучка, волосся по обидва боки від проділу підстригаються сходинками і закручуються вільними локончиками, які закінчуються всього на дюйм нижче вуха. І все це виглядає так молодо і чарівно – ніби два букета локонів з кожної сторони».

Зачіска «юрлю-берлю»Цікаво, що юрлю-берлю ознаменувала собою деяку революцію в області французького перукарського мистецтва, вона стала першим знаменитим витвором професійних перукарів. До певного часу дам причісували їх власні служниці, і перші патенти на надання послуг куаферов, перукарів, король став видавати лише у 60-ті роки XVII століття. Авторство зачіски «растрепи» приписують якоїсь мадам Мартен, власниці паризького перукарського салону.

А. Пигайем. Портрет Анжеліки де ФонтанжА закони моди все ж продовжували виходити від фавориток. Одного разу одна з них, Анжеліка де Фонтанж, брала участь у королівської полювання і нашвидку подвязала стрічкою растрепавшиеся волосся у високий пучок на маківці. Людовик був у захваті, зробивши своїй супутниці комплімент, він побажав бачити на ній цю зачіску і надалі – і, зрозуміло, на наступний же день більша частина придворних дам повторили експромт Анжеліки. Укладання «фонтанж» передбачала розташування завитих локонів горизонтальними рядами треба чолом, волосся прикрашали коштовностями.

М. В. Жакото. Портрет маркізи де МентенонБлиже до кінця правління Людовика XIV зачіски дам ставали все більш скромними, одна з них, з гладко зачесаним в пучок волоссям, і зовсім носила назву «смирення». Так любила укладати волосся маркіза де Ментенон – ще одна знаменита фаворитка короля.

Дами більш пізніх епох продовжували експериментувати з тими зачісками, що придумали колись французькі аристократкиПрически бароко, одного разу виникнувши у французьких придворних колах, продовжували користуватися успіхом і в наступні епохи – видозмінюючись, то набираючи популярність, то втрачаючи її. На портретах вже російських аристократок XVIII і XIX століття можна простежити вплив цієї моди, створеної ще за Людовіка XIV. Сам же король до завершення свого правління все більше цінував перуки, які стали у Франції дуже поширені – все тому, що, по всій видимості, з віком він помітно облисів.

Героїні Атенаис де Монтеспан і Анжеліки де Пейрак на екрані причесані згідно з правилами своєї эпохиИ ще трохи про фавориток королів, що вертіли монархами, як хотіли.

Вы можите читать эту запись через RSS 2.0 поток. Вы можите оставить комментарий, или поставить trackback со своего сайта

Оставить комментарий

Вы должны быть авторизованы чтобы оставить комментарий.